Сайт про дітей

Досить відомі твердження вождя світового пролетаріату про те, що державою зможе керувати навіть кухарка. Однак сьогодні цю тезу спростовує саме життя. Ніхто не стане заперечувати провідну роль президента, керівника, нарешті звичайного керуючого у розвитку країни, установи, фірми. Не маси здійснюють науково-технічну революцію, а інтелектуали-одинаки. Тому в індустріально розвинених країнах підвищену увагу приділяється порівняно невеликому прошарку підростаючого покоління - обдарованим дітям. Як навчати і виховувати нестандартну, талановиту дитину - питання далеко не зайве.
Навіщо нам обдарованість?

Протягом останніх десятиліть весь світ зачаровано спостерігає, який ривок в області комп'ютерної техніки, електроніки, засобів зв'язку здійснила Південно-Східна Азія. На обмеженій території, за відсутності покладів природних копалин ставка була зроблена на інтелектуальну творчість населення. І при вмілому керівництві інтелектуальними ресурсами негайно виріс освітній рівень населення, окремих особистостей, що й створило сучасне економічне диво.

У нашій країні у складній соціально-економічної, демографічної ситуації відзначається зменшення числа обдарованих дітей, особливо високообдарованих, високоталановитих. З недавнього часу в педагогічних колах існує думка, що вітчизняна середню освіту стає все більш середньою, і навіть більше того - все більш початковою! Зате паралельно збільшується кількість розумово відсталих дітей. Але якщо з дурнем - погано, то з розумним, як відомо з вуст Булата Окуджави, - клопітно. На думку деяких фахівців, наша система освіти розрахована на пересічну людину, де більш зручно мати справу з Іваном-дурнем хоча б тому, що на нього можна повісити всі проблеми і заспокоїтися. І ми задовольняємося відмовками, вибираючи легкий шлях. Нікому не хочеться напружуватися. Щось змінювати. Всі про себе розуміють, що обдарована дитина (в потенціалі - обдарований дорослий) у ситуації затребуваність на ринку праці, самореалізація набагато більш ефективний, мобільний, адаптований на будь-якому місці, ніж необдарований (або навіть бездарний). Благополуччя держави багато в чому залежить від рівня інтелекту її громадян. І держава повинна нести зобов'язання, відповідальність не тільки за природні ресурси, а й за людські. Протистояти витоку мізків можна тільки поліпшенням матеріально-технічних умов праці, підйомом авторитету вітчизняної науки та освіти, зміною ставлення до здібних і неординарних людей.