| Головна статті |
|---|
| Казка в логопедичній роботі з дітьми раннього віку |
| Розвиток мовлення у дітей |
Казка! Як багато хороших, добрих спогадів пов'язано в кожного з нас з цим поняттям. Формується любов до казки в ранньому дитинстві. Всі ми знаємо, з якою цікавістю дитина розглядає картинки в книзі, слухає розповідь дорослого, намагається складати сама. Педагоги з задоволенням використовують казку як одну з форм корекційної роботи з дітьми, найбільш ефективною в ранньому віці.
Одним з головних джерел пізнання дійсності (подій, існуючих і діючих осіб, зразка поведінки, характеру героїв тощо) є казки і їх персонажі. Казкові образи сповнені емоційною насиченостю, барвисті і незвичайні, і в той же час прості і доступні для дитячого розуміння, правдоподібні і реалістичні.
Перші, з ким у своєму житті зустрічається дитина, це її рідні та близькі люди і досить стереотипний набір іграшок. Образи зайчиків і ведмедиків міцно входять у життя малюка. Проте ігри-дії з ними обмежені, вимагають постійного "підживлення" новими знаннями і враженнями. Недарма українські народні казки часто головними персонажами представляють тварин, яким приписуються риси характеру людей, а таке перенесення образу, доступне і зрозуміле дітям будь-якого віку.
Дорослі охоче читають казки, доповнюють їх елементами власного твору, формуючи у дітей елементи образного мислення, розширюючи уявлення про навколишній світ. Поступово дитина сама включається до читання казок: спочатку розглядає картинки, потім намагається назвати героїв, договорює кінець знайомої фрази і, нарешті, переказує казку. Пізніше малюки здатні порівнювати кілька казок, давати характеристику героям, помічати зміни в сюжетній лінії. Саме ці етапи пізнання дитиною казкового світу з опорою на її життєвий досвід використовують у своїй роботі педагоги і логопеди.
