| Головна статті |
|---|
| Спати самому |
| Привчання до самостійного сну |
| Перший тиждень самостійного сну |
| Наступний етап |
До появи малюка в нашій родині готувалися завчасно. За місяць до пологів у кімнаті з'явилося дитяче ліжечко з надзвичайної краси балдахіном - моя мама, будучи людиною з відмінним смаком, підібрала різні за малюнком і фактурою тканини і створила прямо-таки казкове оздоблення. Усі знайомі заходили в дитячу кімнату помилуватися і з нетерпінням чекали, коли ж з'явиться маленький господар цієї пишноти.
І маленький господар з'явився на світ. А через кілька днів благополучно переїхав з пологового будинку в свою маленьку затишну кімнату. Але в ліжечку йому було дуже просторо і він засинав у колясці, що стоїть поруч з великим батьківським диваном.
Через деякий час залишати сина в колясці стало небезпечно. І тоді дитина, нарешті, відправилася на своє законне місце. Але малюк погано спав ночами, просив груди, перевертався - мені доводилося по кілька разів за ніч підніматися до нього, брати на руки і заколисувати. А коли з'ясувалося, що у мене ще й проблеми з лактацією, за порадою консультанта я забрала Артемка до себе в ліжко.
Проблеми зі сном і молоком швидко вирішилися. Дитина, відчуваючи материнське тепло, без проблем спала до 10 ранку, лише кілька разів за ніч прокидаючись на годування. А для мене не складало труднощів, практично не прокидаючись, пропонувати синочкові груди. Спільний сон здався нам настільки зручним, що довгий час нікому з нас не хотілося нічого міняти. Ліжечко ж благополучно було розібране і прибране в комору.
До двох років Тьомка закінчив смоктати груди, і необхідність прокидатися ночами відпала сама собою. Я стала замислюватися про роздільний сон. Синочок став уже цілком дорослим для цього. Крім того, з'ясувалося, що ми чекаємо появи ще однієї дитини, а значить, місце з мамою незабаром буде знову зайняте.
