Сайт про дітей

До його народження ви підготували, обставили і прикрасили його кімнату, щоб ваш маленький улюбленець почував себе в ній затишно. Це зразкова кімната, красива і ... бездоганна: ніде не валяються іграшки та одяг, ніде ні порошинки, ні крихт від печива на килимі. У деякому роді вона залишалася у вашому віданні - розташування і порядок речей у ній відповідають вашим уявленням і потребам. Але ось малюк підростає, здійснює відкриття, починає досліджувати обстановку. Відтепер кімната належить йому, а батькам слід поважати цей виділений простір.
Навіщо дітям усамітнення?

Особистий простір сприймається людиною як частина власного "я". Тому на вторгнення до нього і дорослі, і діти реагують як на агресію проти "я". Крім того – це місце, де можна побути наодинці з собою виключно, адже навіть найближчим вхід сюди без дозволу господаря заборонений. Украй важливо, щоб батьки з повагою і тактом ставилися не тільки до приватного простору своєї дитини, але і до особистого часу, під час якого вона хоче побути наодинці, до тієї сокровенної частини її душі, куди їй не хочеться нікого пускати. Тим самим вони допомагають їй стати самостійною, зберігають її індивідуальність і закладають фундамент майбутніх довірливих відносин зі своїм малюком. Своя територія - це ще й можливість відчути себе впевнено, адже це своєрідне королівство, в якому можна повновладно володарювати. Тут є місце для захоплень малюка, дрібниць типу намистин і скелець, які здаються непотрібним мотлохом батькам, але можуть бути справжнім скарбом для дитини. Тут можна займатися тим, що подобається ...

Усе це і дає дитині відчуття психологічного комфорту на своїй території.

Таким чином, у всіх дітей є потреба в самоті, але ця потреба виражається по-різному і з'являється в різний час: наприклад, одна дитина лише в сім років починає закривати за собою двері туалету, а інший вже в п'ятирічному віці уникає переодягатися у всіх на увазі. Але, незважаючи на відмінності, є і загальні тенденції. Ось чого можна очікувати в кожному віці.