| Головна статті |
|---|
| Мерщiй у своє ліжечко! Як відучити дитину від спільного сну? |
| Щоб уникнути нещасних випадків |
| Як відучити дитину спати з мамою |
| Дотримуємось ритуалу |
Проблема відучення дитини від спільного з батьками сну аж ніяк не надумана. Багато хто зіштовхується з тим, що їхні діти, які звикли спати в батьківському ліжку, не хочуть йти звідти навіть тоді, коли досягають цілком свідомого віку. Чому так важко "змусити" дитину спати окремо і як зробити це найбільш безболісно для неї і батьків?
Плюси і мінуси спільного сну
Спільний сон з грудною дитиною дуже зручний для неї і її мами. Дитина, дев'ять місяців перебувала у теплому, м'якому і тісному просторі, тому не дуже затишно почуває себе в дитячому ліжечку. Їй, звиклій до стуку маминого серця і її дихання, самотньо і страшно залишатися без звичних звуків і відчуттів. Постійний контакт з мамою дає малюку відчуття захищеності і спокою.
Мама, яка спить з дитиною, також більш спокійна, вона встигає виспатися, не витрачаючи дорогоцінні нічні години на часті вставання до малюка. Вона просто чує його кректання і відразу дає йому груди, при цьому може продовжувати спати далі. Дитина ж, наситившись, засинає і солодко сопе, притиснувшись до мами. Навіть якщо жінка не годує грудьми, важко переоцінити значення цих контактів для формування тісного зв'язку з дитиною.
У будь-якому випадку до малюка потрібно вставати мінімум 3-5 разів за ніч і на будь-яке годування (грудне або з пляшечки) витрачати якийсь час. Можна вчасно обійняти, погладити, пригорнути до себе малюка, який просинається, тоді він, можливо, не розгуляється остаточно, і що важливо, тривалість маминого сну збільшиться.
Перейдемо до мінусів. Хоча випадки задушення маленьких дітей їх мамами багато хто відносить до розряду народних страшилок, не можна виключати і цю можливість. Начебто б і зрозуміло, що материнський сон інстинктивно дуже чуйний, однак ця чуйність може притуплятися, якщо мама прийняла, наприклад, заспокійливий або снодійний засіб чи просто дуже сильно втомилася.
Також не варто скидати з рахунків те, що в батьківській постелі присутня ще і третя особа - тато дитини. Добре, якщо ліжко широке, а тато здатний на якийсь час відмовитися від виконання його дружиною подружніх обов'язків. В іншому ж випадку він не тільки буде змушений тулитися десь з краєчку чи біля стінки, а й відчувати себе не набагато краще за дитину, "відкладеного" в іншу постіль.
Багато батьків сплять більш поверхнево і неспокійно, коли дитина перебуває в їх ліжку, що не дозволяє їм повноцінно відпочити і відновити сили.
У дитини може сформуватися стійка потреба в постійній присутності дорослих, аж до залежного стану. Спільний сон, при всіх його позитивних сторонах, перешкоджає придбанню навику засипати і спати на самоті. Може виявитися, що батьки будуть змушені "забезпечувати присутність" всупереч своїм планам і можливостям, аби малюк спокійно проспав ніч.
