Діти Фізичний розвиток Тренування рівноваги у дітей

Тренування рівноваги у дітей

Головна статті
Тренування рівноваги у дітей
Тренування рівноваги
Вправи

Тренування рівновагиПереглядати телевізор із вимкненим звуком не тільки забавно, але й корисно в сенсі пізнання різних сторін людської натури. Особливо я люблю спостерігати за мімікою й рухами акторів у сучасних, поспіхом знятих серіалах. У цьому наше телебачення мені - великий помічник.

Ось, наприклад, бачу я на мовчазному екрані красеня, що явно перебуває в гніві. Щось він там кричить, на когось замахується й усіляко демонструє, що він, мовляв, чоловік темпераментний і недаремно тут головний герой. Якби я чула його голос, то напевно не звернула б уваги на деякі подробиці.

А саме - на те, що рухи його дуже вивірені й розумні. Він красивим жестом кидає на стіл теку з паперами, потім елегантно повертається до супротивника, щоб заходитися в черговому крику, і нарешті йде спортивною пружинистою ходою, по дорозі з почуттям грюкнувши дверима. "Не вірю!" – кажу я в екран. І, знаєте, чому? У реальному житті в люті людина, яка кричить, напевно, здійснила б багато безглуздих і непотрібних рухів руками, без кінця перечіплялася й жахливо заважала б сама собі.

Доведений факт: чим гірше ми володіємо своїми емоціями, тим важче нам дається управління тілом. А ось спортсмени, які звикли контролювати кожен м'яз і тримати тіло в балансі, рідко бувають запальними. Спортивна злість - так, упертість - обов'язково, але істерики в гарних спортсменів практично не трапляються. Так само як у танцюристів, альпіністів, акробатів у цирку й у всіх тих, для кого відчуття рівноваги дуже важливе.

***

А так хочеться знайти чудовий життєвий баланс і залишитися в ньому назавжди, правда? Щоб і на роботі все було в ажурі, і сім'я не страждала. Щоб веселитися всмак і висипатися, як годиться, бути чуйним, але не дозволяти сидіти на шиї, закохуватися, але не потрапляти в залежність, худнути, врешті-решт, і не думати при цьому постійно про їжу. І ми кидаємося в пошуках золотої середини, раз у раз завалюючись то в один, то в інший бік: вибухаємо через дурниці й гримаємо на дітей як ненормальні, не висипаємося, потрапляємо у важкі залежності, товстіємо й тужливо сваримо себе за все одночасно.

А учені стверджують, що пошук рівноваги повинен відбуватися як на фізичному, так і на емоційному рівнях. Концентруючись, наприклад, на рівномірному розподілі ваги тіла між ступнями, ми неминучо вирівнюємо розум і заспокоюємо почуття. І, навпаки, вміння вчасно повернутися в "точку емоційного спокою" підвищує нашу фізичну стійкість і покращує координацію рухів. Засвоюючи науку балансу, ми даємо собі шанс не зірватися в черговій стресовій ситуації, не опустити руки перед труднощами, зберегти витримку, яка завжди викликає пошану. Та й хвороби (і про це говорять лікарі) набагато швидше "пристають" до емоційно нестабільних людей.

У дитини пошуки рівноваги починаються з самого народження. Перший раз опиняючись в положенні сидячи немовля супить брови й зосереджено розгойдується з одного боку в інший, намагаючись знайти ту єдину точку, в якій воно не завалиться. І, хоча це виглядає дуже забавно, ми знаємо тепер, що саме в такі моменти формується й емоційна стабільність. Через декілька місяців почнеться новий етап - перші кроки, спочатку з підтримкою, а потім і без неї. Розчепіривши для кращої стійкості руки в боки, малюк утримує своє неслухняне поки що тіло у вертикальному положенні спочатку декілька хвилин, а потім все довше й довше.

Від того, наскільки добре в нього вийде тримати баланс, залежить дуже багато чого. Наприклад, майбутня успішність у школі. У цьому немає нічого дивовижного: медики стверджують, що багато дітей не можуть добре відповідати біля дошки за тією лише причиною, що мозок їхній зосереджений не на завданні, а на утриманні тіла в рівновазі. І таких дітей у сучасному світі стає все більше. Помилки в диктантах часто бувають пов'язані тільки з тим, що увага дитини перестрибує з одного на інше, і це вже нестійкість розуму, що йде від загальної розбалансованості.

До речі, саме тому, інтуїтивно відчуваючи свої потреби, діти так люблять висіти догори ногами на щаблині, ходити по бордюрах та вузьких містках і розгойдуватися на всьому, що гойдається. І якщо в черговий раз, побачивши, як дитина повисла на дверцятах шафи, і ви вже почнете відкривати рота, щоб гримнути: "Злізь негайно!" - пригадайте, що тренувати відчуття рівноваги треба всім і завжди, із народження й до старості. Тому що абсолютний баланс тіла, душі й розуму - не стільки принадна (хоча й недосяжна) мета, скільки процес, що полегшує нам життя.



 


Корисні лінки

Вчимось малювати

Розвиваючі ігри для дітей онлайн

Мультфільми